14 травня – 150 років від Дня Народження Василя Стефаника.

“Саме ця, доведена до граничної стислості, міцністю схожа на сонет,
драма новели виникла не довільно. Народність дає сили його новелам”
(Олесь Гончар про новели В.Стефаника)

Мить передісторії.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.

Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Наприклад, той самий комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів.

Вітаю усіх матусь з Днем матері! Бажаю, щоб радість материнства приносила легкість в душу, а гармонію — в серце! Ви ангели-хранителі, радники і найрідніші в світі для мільйонів діток! Нехай ваші руки завжди будуть у теплі, плечі оточує турбота і любов. Добра вам, любові і щастя!

Бібліотека інформує!

Страсна п’ятниця: як прийнято проводити, що не можна робити та прикмети дня

Це жалобний день, адже він приурочений до розп’яття Ісуса Христа.

Сьогодні, 30 квітня, у християн східного обряду – Страсна, або Велика п’ятниця. Це крайня п’ятниця перед Великоднем й остання під час Великого посту.

Вона вважається найбільш жалобним і суворим днем усього посту, адже присвячена спогаду про засудження на смерть, хресні страждання та смерть Ісуса Христа, а також зняття з хреста його тіла та поховання

Відповідно до євангельської історії, саме в п’ятницю Христос, якого зрадив його ж учень Юда за 30 срібних монет, постав перед судом. Прокуратор Понтій Пілат назвав його бунтівником та підбурювачем і засудив до розп’яття на хресті.

Ісуса стратили на Голгофі. А хрест, на якому його було розп’ято, Христос сам виніс на гору. Через три дні він воскрес. З нагоди цієї важливої події й святкується Великдень.

Що можна робити у Страсну п’ятницю

Страсна п’ятниця є сумним днем. Віруючі журяться, адже Спаситель своєю смертю поплатився за людські гріходіяння, рятуючи від страшних бід.

У Страсну п’ятницю християнам варто помолитися.

Цей день є найбільш суворий упродовж усього Великого посту. Згідно з традиціями, у Страсну п’ятницю краще повністю відмовитися від їжі, дозволивши собі трохи хліба з холодною водою.

Що не можна робити у Страсну п’ятницю

У Страсну п’ятницю не можна братися за важку роботу по дому, зокрема, проводити прибирання, прати, шити і вишивати, працювати в городі та саду. Всю домашню роботу потрібно закінчити напередодні, у Чистий четвер.

Не можна вживати м’ясо, яйця та молочні продукти, пити алкоголь. Краще цього дня зовсім утриматися від їжі до винесення у церквах плащаниці – вона символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після цього можна їсти хліб і воду.

Категорично заборонено у Страсну п’ятницю веселитися, розважатися й сміятися. Наші предки вважали, що така неповага до подвигу Ісуса Христа матиме наслідки – людина потім весь рік плакатиме, до наступної Страсної п’ятниці.

Багато хто цього дня продовжує займатися приготуванням великодньої випічки, проте церква рекомендує зробити це в Чистий четвер.

Прикмети та повір’я на Страсну п’ятницю

Хмари на небі в Страсну п’ятницю віщують поганий урожай зернових, зоряне небо – родюче літо.

Якщо в Страсну п’ятницю посадити дерево або посіяти городні культури, то урожай буде мізерним.

Випрана цього дня білизна покриється плямами крові, а ніж ранить того, хто захоче з його допомогою щось вирізати.

Ворожіння на милого та будь-які магічні ритуали в Страсну п’ятницю викличуть біду на того, хто їх проводить.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.