Шевченкове слово не старіє – книжкова виставка

ДЕНЬ МИРУ!

Цього року ООН визначила тему свята: відновлення за принципом «краще, ніж було»

Відзначаючи Міжнародний день миру, 2021 рік можна вважати, якоюсь мірою, «ювілейним». У 1981 році Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй підтримала ініціативу Міжнародної асоціації ректорів університетів та наголосила про заснування Міжнародного року миру та Міжнародного дня миру.

Слова, якими Асамблея обґрунтовувала своє рішення, актуальні й сьогодні, 40 років по тому:

«…Думки про війну виникають у розумах людей, і тому у свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру, що мир, заснований лише на економічних та політичних угодах урядів, не зможе завоювати одностайної, міцної та відвертої підтримки народів, тому він повинен базуватися на інтелектуальній та моральній солідарності людства».

У вересні 2001 року, 20 років тому, Генеральна Асамблея ООН остаточно утвердила дату святкування Міжнародного дня миру – 21 вересня. У Резолюції було запропоновано відзначати цей урочистий день припиненням вогню, військових дій та будь-якого насильства.

Організація Об’єднаних Націй закликає світ у «ювілейному»  2021 році, святкуючи Міжнародний день миру, зважувати на новий глобальний виклик людству:

«Пандемія COVID-19 продемонструвала важливість колективних зусиль допомоги кожній людині у відновленні за принципом «краще, ніж було» та створенню більш рівноправного, справедливого, інклюзивного миру… Зіткнувшись з цим спільним ворогом людства, ми повинні пам’ятати, що ми не вороги один одному».

У своєму зверненні ООН нагадує про Резолюцію Ради безпеки 2020-го року, в якій держав-членів закликають витримати «стійку гуманітарну паузу» у локальних конфліктах. Це дозволить людям, що перебувають у надзвичайно вразливому становищі, мати доступ до вакцинації та лікування.

Нагадуємо, що емблемою Міжнародного дня миру є голуб з оливковою гілкою. Уперше цей символ був представлений в Парижі (1949 р.) під час Всесвітнього конгресу прихильників миру.

День Незалежності…🇺🇦

Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.

     День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.

У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас, усього народу.

День Державного прапора відзначаємо, Пишається Україна прапором, це всі ми знаємо. Ми вітаємо дорогу Батьківщину нашу, Квітни, співай і тільки кращай! Ми бажаємо українцям удачі й перемог, Щоб не було проблем і незгод. Бажаємо Україні милій процвітати, Та щастя-радості пізнати.

Щиро вітаю зі світлим святом Преображення Господнього, з Яблучним Спасом.Другий і найголовніший із трьох Спасів – Яблучний – відзначається сьогодні, 19 серпня. Цей Спас ще називають Великим, бо цього дня церква святкує Преображення Господнє – явлення Ісусом Христом своєї божественної природи.Історія свята починається не з епохи християнства, а з найдавніших часів, коли наші предки поклонялися різним богам. Згідно із язичницькими віруваннями, всі три Спаси, пов’язані з ім’ям божества Спаса, яке дарувало людям хороший урожай.

Зустрічаймо дружно Спас

Яблуками й медом,

Вже приходить він до нас

Промінцями з неба.

Прохолодно вже в садах,

Хоч припікає й досі,

Зустрічаймо дружно Спас –

На порозі осінь.

Івана Купала.

6 липня свято Івана Купала, яке має особливу магію. Кажуть, що в Купальську ніч всі рослини стають чарівними, а вода і вогонь мають надзвичайну силу. Розглянемо найпоширеніші традиції, обряди та ворожіння на Івана Купала

Івана Купала щорічно відзначається в ніч з 6 на 7 липня і символізує поклоніння природі, сонцю, травам і воді. Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір’ями. Раніше було заведено розпалювати багаття, купатися в річці, збирати трави й шукати магічну квітку папороті. Давні традиції Купальської ночі активно підтримуються і до цього дня.

Івана Купала: ворожіння

Пошук папороті був найголовнішою традицією Купальської ночі. Ця рослина розквітає один раз на рік — лише в ніч свята. Люди вірили, що якщо знайти папороть в ніч на Івана Купала, то можна стати щасливим і багатим.

Раніше молоді дівчата з ранку вирушали в ліс, збирали трави й квіти, робили з них вінки, створювали букети, розкладали в будинку. Люди вірили, що природа в цей день оживає, набуває особливі цілющі властивості та служить оберегом для людини.

Особливою магією володіють ворожіння на Івана Купала. У ніч на Івана Купала незаміжні дівчата плели вінки з польових квітів, трав і ворожили на любов. В середину вінка ставили запалені свічки й пускали його по воді, якщо вінок йшов на дно, то улюблений розлюбив дівчину. Якщо вінок приставав до берега, то в цьому році весілля не буде, а якщо вінок відпливав далеко з незгаслою свічкою — дівчина зустріне свого судженого і її чекає щасливе майбутнє.

Ще один популярний звичай на Івана Купала виглядав наступним чином — дівчата, які мріяли скоріше вийти заміж, в ніч на Івана Купала голяка тричі оббігали житнє поле. Люди вірили, що в цьому випадку наречена присниться своєму нареченому і він обов’язково знайде її.

До традицій та обрядів на Івана Купала можна віднести купання в річці, але чоловікам в цей день необхідно бути дуже обережними. Люди вірили, що в Купальську ніч на берег виходять русалки й спокушають вподобаного ними хлопця. Того, хто піддасться її чарам хвостата красуня могла залоскотати до смерті або назавжди потягти в воду.

Не менш цікавими й веселими є стрибки через багаття в Купальську ніч, які служать обрядом очищення за допомогою вогню і символом позбавлення від всього поганого. За традицією необхідно було тричі перестрибнути через вогнище і викупатися в ранковій росі. Дівчата стрибали зі своїми половинками, бо вважалося, що вдало стрибнула пара скоро одружиться.

День Конститу́ції Украї́ни — державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь ухвалення Конституції України того ж дня 1996 року.

Щороку 28 червня Україна відзначає День Конституції. Це одне з “наймолодших” свят в українському календарі, яке з’явилося після ухвалення Основного Закону країни

У ніч з 27 на 28 червня 1996 року (загалом безперервно 23 години) Верховна Рада України нарешті, після багатомісячних дебатів, ухвалила Конституцію, яка замінила стару, радянського взірця 1978 року. Проголосували за новий закон 315 депутатів. Україна цього дня стала останньою країною колишнього СРСР, яка юридично скинула радянські кайдани. Процес ухвалення Закону згодом став називатись “конституційна ніч”.

Депутати в сесійній залі враховували зауваження президента Леоніда Кучми, а також підтримали всі спірні питання щодо державних символів України, державної мови та права приватної власності. Тоді вперше прозвучав затверджений Конституцією національний гімн та урочисто внесли синьо-жовтий прапор.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також забезпечення прав людини та громадянина, що сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

10 червня – 70 років від дня народження Василя Михайловича Шкляра.

Найвідомішого сучасного українського письменника. Письменник, якого читають, люблять, поважають, адже кожна його книга – це бестселер.

З Днем захисту дітей сьогодні ми поспішаємо привітати кожного малюка. Дитинство – це чудова пора, так нехай кожна дитина в цей прекрасний святковий день відчує на собі всю материнську і батьківську любов, їх підтримку і захист від усіх життєвих негараздів.

20 травня – День Вишиванки!

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

Традиційно в Україні цей день відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч відзначається ювілейний 15-й Всесвітній день вишиванки та припадає на 20 травня

Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

Тож приєднуйтеся до святкування, одягайте вишиванку, щоби наш сьогоднішній, такий незвичний світ, наповнився неабиякою красою та гарним настроєм, вірою, що ми єдині та надією на те, що все буде добре!

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.